Тироксин вільний (Т4в)

Тироксин вільний Т₄

Free Thyroxine (FT₄)

 

Вільний тироксин – це вільна частина загального тироксину.

Він виробляється клітинами щитовидної залози і циркулює в кров’яному руслі вільно, не зв’язуючись з білками плазми крові. Діагностична цінність визначення вільного тироксину аналогічна визначенню загального тироксину. Проте, у випадках, коли в організмі людини змінюється концентрація чи властивості білків плазми крові, визначення загального тироксину може призвести до хибних результатів. Тоді як рівень вільного тироксину не залежить від цих змін. До таких станів відносять вагітність, хвороби нирок і печінки, а також біологічні ефекти деяких лікарських препаратів.

Вільний тироксин посилює тканинний обмін, утворення білку та споживання кисню, сприяє нормалізації ваги та контролює вироблення статевих гормонів.

 

Підготовка пацієнта:

 

1. забір крові проводиться натще зранку (до 12 годин) після відпочинку
2. можна пити воду
3. не палити за 3 години до забору крові
4. потрібно виключити прийом алкоголю і їжі, обмежити фізичну і психологічну активність за 12 годин

 

Обмеження:

 

1. при дослідженні в динаміці рекомендовано здавати кров в один і той самий час

2. не приймати стероїди, тиреоїдні гормони і препарати йоду за 48 годин до забору крові

3. взяття крові проводиться до ренгенконтрасних досліджень

 

Матеріал: сироватка або плазма крові;

 

Транспортне середовище: вакутейнер з активатором згортання з/без гелевої фази і з антикоагулянтом гепарином, об’ємом 5,5 чи 8,5 мл;

 

Стабільність проби:

 

• 8 годин при температурі +20 – +25⁰С;
• 48 годин при температурі +2 - +8⁰С;
• 30 днів при температурі -20⁰С;
• заморожувати лише 1 раз;

 

Метод електрохемілюмінісцентний;

 

Аналізатор Access 2;

 

Тест-система FT₄, Beckman Coulter (USA);

 

Референсні значення (норма): Тироксин вільний, ng/dl, нг/дл:

 

Вікова група	Нормативні значення, нг/дл
до 1 року	0.69 – 1.9
від 1 до 5 років	0.69 – 1.55
від 6 до 13 років	0.62 – 1.7
від 14 до 17 років	0.69 – 1.80
від 18 років	0.54 – 1.70

 

Для вагітних жінок	Нормативні значення, нг/дл
До 13 тижнів вагітності	0.94 – 1.52
Від 14 до 28 тижнів вагітності	0.75 – 1.32
Від 29 до 42 тижнів вагітності	0.65 – 1.21

 

Основні покази для призначення аналізу:

 

• діагностика порушень функції щитовидної залози (клінічна картина гіпо- чи гіпертиреозу, знижений чи підвищений рівень тиреотропного гормону, зоб);
• контроль за лікуванням щитовидної залози (разом з визначенням рівня тиреотропного гормону 1 раз в 3 місяці);
• діагностика причин жіночого безпліддя;
• вагітність у жінок, що мають ризик або хворобу щитовидної залози;
• діагностика вродженого гіпотиреозу;

 

Інтерпретація результатів:

 

1. Підвищення рівня вільного тироксину:

 

• первинний гіпертиреоз (дифузний токсичний зоб, токсична аденома, автономно функціонуючі тиреоїдні вузли)
• вторинний гіпертиреоз (пухлини, що секретують тиреотропний гормон)
• сімейна дизальбумінемічна гіпертироксинемія
• тиреотоксикоз в результаті самолікування тироксином
• післяродова дисфункція щитовидної залози
• захворювання нирок
• хоріонкарцинома
• ожиріння
• гепатит
• гострі психічні розлади
• в першому триместрі вагітності внаслідок стимулюючого впливу високих концентрацій хоріонічного гонадотропіну (8 – 14 тиждень)
• прийом препаратів: аміодарон (при тривалому лікуванні), іопаноєва кислота (інгібує перетворення тироксину в трийодтиронін), левотироксин, пропранолол, пероральні холецистографічні засоби, леводопа, естрогени, опіоїди, гепарин, фенотіазін, празозін, простагландини, пропранолол, пропілтіоурацил, тиреоліберин, тамоксіфен, інсулін, тиреоїдні препарати

 

2. Зниження рівня вільного тироксину:

 

• первинний гіпотиреоз не лікований тироксином (вроджений, набутий: ендемічний зоб, аутоімунний тиреоїдит, новоутворення чи повна резекція щитовидної залози)
• вторинний гіпотиреоз (синдром Шихана, запальні захворювання в ділянці гіпофізу)
• третинний гіпотиреоз (черепно-мозкові травми, запальні захворювання в ділянці гіпоталамусу)
• дієта з низьким вмістом білку і значна недостатність йоду
• контакт зі свинцем
• хірургічні втручання
• різке зниження маси тіла у жінок з ожирінням
• передозування тиреостатиків
• в третьому триместрі вагітності (плацента перетворює тиреоїдні гормони на неактивні метаболіти і значно підвищує зв’язування тироксину з білками)
• прийом препаратів: анаболічні стероїди, протисудомні засоби (при довготривалому використанні у вагітних жінок з епілепсією), клофібрат, метимізол, фенобарбітал, глюкокортикоїди, резерпін, сульфаніламіди, аміодарон, ранітідін