Антимікросомальні антитіла (АМС)

Антимікросомальні антитіла (АМС)

Antithyroid microsomal antibody

Антимікросомальні антитіла – це антитіла до мікросом, що розташовані всередині епітеліальних клітин, оточуючих фолікули щитоподібної залози. Вони утворюють імунні комплекси на поверхні клітин, активують комплемент і цитотоксичні лімфоцити, що призводить до пошкоджень клітин і формування запального процесу. З часом розвивається фіброз щитоподібної залози і знижується її функція, що призводить до гіпотиреозу.

АМС є головними в розвитку патогенезу аутоімунного тиреоїдиту Хашимото (95% хворих). У 70% хворих дифузним токсичним зобом також виявляються АМС, що пояснюється аутоімунним процесом або лімфоцитарною інфільтрацією, що з часом може призвести до пошкодження щитоподібної залози і переходу гіпертиреозу в гіпотиреоз.

АМС потрібно визначати при всіх ендокринопатіях, тому що дуже часто вони поєднуються з аутоімунними захворюваннями щитоподібної залози.

Підготовка пацієнта:

1. Забір крові проводиться натще зранку (до 12 годин).
2. За 12 годин до дослідження потрібно виключити прийом алкоголю, прийом їжі, обмежити фізичну і психологічну активність.
3. Сік, чай, кава (тим більше з цукром), не допускається.

4. Можна пити воду зранку.

5. Виключити прийом лікарських засобів, якщо відмінити прийом неможливо, необхідно проінформувати про це лабораторію;
6. Не палити за 3 години до забору крові;


7.  

​Обмеження: при лікуванні радіоактивним йодом підвищуються титри.

Матеріал: сироватка або плазма крові.

Транспортне середовище: вакутейнер з активатором згортання з/без гелевої фази і з антикоагулянтом гепарином, об’ємом 5,5 чи 8,5 мл.

Стабільність проби:

• 8 години при температурі + 20 –+ 25⁰ С.
• 48 години при температурі + 2 - +8⁰С.
• 30 днів при температурі -20⁰С.
• заморожувати  лише 1 раз.

Основні покази для призначення аналізу:

1. Діагностика аутоімунної патології щитоподібної залози.
2. Скринінгове обстеження при нетиреоїдній аутоімунній патології, цукровому діабеті, поліендокринному синдромі.
3. Скринінг І триместру вагітності для виявлення ризику дисфункцій щитоподібної залози під час вагітності та після пологів та неонатального гіпотиреозу.
4. Виявлення ризику невиношування вагітності.
5. Оцінка ризику розвитку патології щитоподібної залози перед використанням тиреотоксичних препаратів для лікування іншої соматичної патології (аміодарон, препарати літію та інтерферонів).

Інтерпретація результатів:

Збільшення концентрації:

• хронічний аутоімунний тиреоїдит Хашимото.
• хвороба Грейвса.
• нетиреоїдна аутоімунна патологія (аутоімунна гемолітична анемія, перніциозна анемія).
• системний червоний вовчак.
• рак щитоподібної залози.
• ревматоїдний артрит.
• синдром Шегрена.
• герпетиформний дерматит.
• аутоімунний гепатит.
• мікседема.
• у 5-10% здорових людей в низьких титрах.