Трийодтиронін вільний (Т3в)

Трийодтиронін вільний (Т₃ вільний)

Free Triiodothyronine

 

Трийодтиронін вільний – це не зв'язаний з білками плазми крові, тобто біологічно доступний трийодтиронін. Частина загальної кількості трийодтироніну виробляється фолікулярними клітинами щитовидної залози, а інша кількість утворюється в нирках і печінці з тироксину. Вільний трийодтиронін складає всього 0,3% від загального трийодтироніну, проте він виконує основну частину біологічних ефектів: стимулює ріст кісткової тканини, утворення білку, виведення холестерину із жовчю, моторну функцію кишківника і всмоктування в ньому вітаміну В₁₂, синтез статевих гормонів і гормону росту, підвищує рівень глюкози крові за рахунок розщеплення глікогену. Особливо важливий трийодтиронін для росту і розвитку центральної нервової системи у дітей.

 

Підготовка пацієнтів відповідно до загальних правил

 

Обмеження:

 

1. При дослідженні в динаміці рекомендовано здавати кров в один і той самий час

2. Не приймати стероїди, тиреоїдні гормони і препарати йоду за 48 годин до забору крові

3. Взяття крові проводиться до рентгеноконтрасних досліджень

 

Матеріал: сироватка або плазма крові

 

Транспортне середовище: вакутейнер з активатором згортання з/без гелевої фази і з антикоагулянтом гепарином, об’ємом 5,5 чи 8,5 мл;

 

Стабільність проби:

 

• 8 годин при температурі +20 – +25⁰ С

• 48 годин при температурі +2 – +8⁰С

• 30 днів при температурі -20⁰С

• заморожувати лише 1 раз

 

Метод: електрохемілюмінісцентний

 

Аналізатор: Access 2

 

Тест-система: FT₃, Beckman Coulter (США)

 

Референсні значення (норма):

 

Трийодтиронін вільний, рg/ml:

Вікова група	Жіноча стать, пг/мл	Чоловіча стать, пг/мл
від народження до 3 років	2.3 – 5,4	1.9 – 4.9
4 – 6 років	3.0 – 6.4	1.6 – 6.0
7 – 8 років	2.6 – 7.5	2.6 – 6.8
9 – 10 років	1.3 – 1.9	2.1 –4.9
11 – 12 років	2.2 – 4.7	2.3 – 5.2
13 – 14 років	2.5 – 5.2	2.6 – 5.0
15 – 16 років	2.1 – 4.2	2.3 – 5.0
17 – 18 років	2.0 – 4.4	2.1 – 4.2
19 – 20 років	2.5 – 6.2	2.0 – 4.0
21 – 99 років	1.8 – 4.2	1.8 – 4.2

 

Основні покази для призначення аналізу:

 

• діагностика порушень функції щитовидної залози (клінічна картина гіпо- чи гіпертиреозу, зоб, знижений чи підвищений рівень тиреотропного гормону, що виявлено при скринінгу)

• диференціальна діагностика гіпертиреоїдних станів

• контрольне обстеження при ізольованому Т₃-токсикозі

• контроль антитиреоїдної терапії , а також високих доз замісної і пригнічувальної терапії препаратами тироксину

• знижений чи підвищений рівень тиреотропного гормону при нормальному рівні вільного тироксину

• при симптомах гіпертиреозу і нормальному рівні вільного тироксину

 

Інтерпретація результатів:

 

1. підвищення рівня вільного трийодтироніну:

 

• первинний і вторинний гіпертиреоз
• дифузний токсичний зоб
• ізольований Т₃-токсикоз
• тиреоїдити
• гіпотиреоз із нечутливістю до тироксину
• синдром стійкості до тиреоїдних гормонів
• післяпологова дисфункція щитовидної залози
• недостатня кількість йоду
• ендемічний зоб
• синдром Пендреда
• мієломи з високим рівнем Ig G
• хоріонкарцинома
• ожиріння
• системні захворювання
• пацієнти на гемодіалізі
• стани після лікування препаратами радіоактивного йоду
• прийом препаратів: естрогени, левотироксин, інсулін, опіати, клофібрат, ранітідін, тиреоліберин

 

2. зниження рівня вільного трийодтироніну:

• первинний, вторинний і третинний гіпотиреоз
• декомпенсована первинна надниркова недостатність
• гострий стрес, голодування, паління
• тяжкі фізичні навантаження у жінок
• хронічні захворювання печінки
• соматичні та психічні захворювання, одужання після важких захворювань
• низькобілкова дієта
• І і ІІІ триместри вагітності
• прийом таких препаратів: великі дози пропранололу, аміодарон, йодовмісних рентгеноконтрастних засобів, андрогенів, саліцилатів, дексаметазону, похідних кумарину